http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/7048 2026-04-24T15:32:56Z 2026-04-24T15:32:56Z Сінченко, В. Г. Николаєв, А. М. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/7066 2019-03-29T01:00:21Z 2018-01-01T00:00:00Z

Title: Гідроенергетичні ресурси гірської річки: підходи до розрахунку валової потенційної потужності водяного потоку на ділянці русла за наявності притоки Authors: Сінченко, В. Г.; Николаєв, А. М. Abstract: Раціональний вибір місця розташування МнГЕС або МкГЕС пов'язаний з наявністю інформації про розподіл валової потужності вздовж русла річки. В умовах гірської місцевості при визначенні цієї величини доцільно спиратись на загальні положення принципу поділу профілю русла на ділянки постійного ухилу. Дана робота є дослідженням формування гідроенергетичного потенціалу потоку на ділянці гірської річки. Її метою є встановлення зв'язку між ним та гідрологічними і морфометричними параметрами русла річки. Вирішена задача знаходження моделі опису процесу нарощування валової потужності під час руху води вниз за течією на ділянці за наявності в її межах притоки річки. Встановлені аналітичні зв’язки між величиною валової потенційної потужності та загальноприйнятими параметрами водного потоку: витратою і профілем русла. За наявності притоки до них додається ще відстань місця розташування гирла притоки від початку ділянки та його ширина. Для опису ухилу ділянки використано лінійне наближення. Обгрунтовано функціональну залежність потужності від витрати потоку, різниці висот русла в межах ділянки, витрати притоки і висотної відмітки її гирла, положення гирла притоки по відношенню до початку ділянки. Встановлені співвідношення, які дають можливість визначення розподілу потужності вздовж ділянки. Запропонована модель та методика обчислення валової потенційної потужності потоку води на ділянці русла річки для випадку, коли в її межах є наявною притока. В основу методики покладено опис зростання витрати водного потоку в руслі при протіканні води вниз за течією з використанням комбінації лінійної та зворотної тригонометричної функцій. Розраховано розподіл валової потенційної потужності на ділянці річки Буковинських Карпат – Сірету. Використано співвідношення як точного аналітичного, так і наближеного рішення. Показано практичну тотожність в значеннях потужності потоку, які отримані на їх основі. Обгрунтовано висновок про адекватність отриманого розподілу фізичній моделі приросту потужності вниз за течією, як вище, так і нижче місця входження притоки в русло. Цінність застосованого підходу до визначення потенційної валової потужності водного потоку на практиці полягає в його евристичній складовій.; Rational choice of the location of the water-electro power stations is associated with the availability of information on the distribution of gross power along the river bed. In mountainous conditions, while determining this value, it is advisable to rely on the general principles of the division of the profile of the river bed into the sections of constant slope. This work is the study of the formation of the hydropower potential of the stream in the area of the mountain river. Its purpose is to establish a connection between the hydropower potential and the hydrological as well as morphometric parameters of the river bed. The article solves the task of finding a model for describing the process of gross power increase during the downstream water flow at the section with the inflow available. The analytical relations between the gross potential power value and the generally accepted parameters of the water flow (flow volume and bed profile) are established. With an inflow available, the distance between the location of the inflow mouth and the beginning of the section as well as inflow width are also taken into consideration. A linear approximation is used to describe the slope of a section. The functional dependence of power on the flow volume, on the difference in the heights of the bed within the section, on inflow volume and on the height mark of its mouth, on the position of the inflow mouth relative to the beginning of the section is substantiated. The article establishes the correlations that give the possibility to determine of the power distribution along the section. The authors suggest the model and the method of calculating the gross potential power of the water flow on the section of the river bed for a case when the inflow is available. The basis of the methodology is the description of the flow volume growth in the bed downstream the river. This description is combined with linear and reverse trigonometric functions. The distribution of gross potential capacity at the section of the Bukovyna Carpathians – the Siret River is calculated. The correlation of both exact analytical and approximate solutions is used. The paper shows the practical identity in the values of the power of the flow, obtained on their basis. The authors made a conclusion about the adequacy of the received distribution of the physical model of downstream power increase, both above and below the inflow entry point. The practical value of the approach to determining the potential gross flow capacity of water lies in its heuristic component.

2018-01-01T00:00:00Z Адаменко, О. Пасс, А. Ковбанюк, І. Дутчак, Р. Зорін, Д. Ногач, М. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/7065 2019-03-30T01:00:17Z 2018-01-01T00:00:00Z

Title: Верховинський метеорит Authors: Адаменко, О.; Пасс, А.; Ковбанюк, І.; Дутчак, Р.; Зорін, Д.; Ногач, М.

2018-01-01T00:00:00Z Дядін, Д. В. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/7064 2019-03-29T01:00:22Z 2018-01-01T00:00:00Z

Title: Принципи розміщення пунктів локального моніторингу підземних і поверхневих вод на ділянках нафтогазовидобування Authors: Дядін, Д. В. Abstract: У статті розглянуті принципи просторового розміщення пунктів локального моніторингу стану гідросфери на території діяльності нафтогазовидобувних підприємств. Встановлені загальні концептуальні підходи до формування спостережної мережі з урахуванням специфіки нафтогазовидобувних об’єктів як джерел забруднення підземних і поверхневих вод. Розроблені критерії вибору та розміщення на місцевості пунктів спостереження за категоріями – водозабірні свердловини, колодязі, каптажі джерел, спостережні свердловини та поверхневі водні об’єкти. Показано, що ключовою основою для встановлення пунктів моніторингу вод є цифрова модель рельєфу, за якою визначається не тільки структура поверхневого стоку, але й напрямки руху неглибоких безнапірних підземних вод. Наведено алгоритм створення цифрової моделі рельєфу та визначення контурів водозбірних площ за обраними створами з використанням геоінформаційних технологій. Автором статті розглянуті принципи розміщення спостережних свердловин ґрунтуються на напрямках і фільтраційних параметрах першого від поверхні водоносного горизонту, але їхнім головним завданням має бути якомога швидке перехоплення забруднених вод на ділянках експлуатації нафтогазовидобувних об’єктів. Кількість спостережних свердловин залежить, таким чином, від кількості таких об’єктів (або ділянок їхнього зосередження) на родовищі. У разі відсутності гідрогеологічних даних щодо площинної будови рівневої поверхні ґрунтових вод, для визначення напрямків руху води доцільно використовувати модель поверхневого стоку, принаймні в ландшафтних умовах Східного нафтогазоносного басейну на Лівобережній Україні. Для визначення місць розташування пунктів спостережень за якістю поверхневих вод найефективнішим інструментом є побудування цифрової моделі рельєфу та моделювання контурів локальних водозбірних площ за обраними створами методами сучасних геоінформаційних технологій. У роботі наведені підходи до розміщення пунктів локальної спостережної мережі підземних і поверхневих вод можуть бути застосовані також для проведення процедури оцінки впливу на довкілля як нафтогазових родовищ в цілому, так і окремих нафтогазопромислових об’єктів.; The article considers the principles for the spatial layout of local monitoring points of the hydrosphere state on the territory of oil and gas production enterprises. The general conceptual approaches to the development of monitoring network have been defined with account of the specifics of oil and gas production facilities that are viewed as pollution sources of the underground and surface water. The selection and location criteria for the monitoring points have been developed, which have been classified into such categories as water supply wells, water pits, tapping springs, monitoring wells and surface water objects. The author has proved that the key basis for installing the water monitoring points is the digital terrain model, which serves the basis for defining not only the structure of surface water runoff, but also the water flow course of shallow unconfined groundwater. The algorithm for developing the digital terrain model and for modeling the borders of water catchment areas on the selected sections by means of geoinformation technologies has been provided. The author of the article has analyzed the principles of installing the monitoring wells, based on the directions and filtration parameters of the phreatic aquifer. However, their main task should be the quick interception of contaminated water at the operation sites of oil and gas production facilities. Therefore, the number of monitoring wells depends on the number of such objects (or areas of their concentration) on the oil and gas field. In the absence of hydrogeological data on the plane structure of the groundwater surface levels, it is appropriate to use the model of water runoff to define the water flow course, at least in the landscape conditions of the Eastern oil and gas basin in Left-Bank Ukraine. To define the layout of the surface water quality monitoring points, the most effective tools are to develop the digital terrain model and to model the borders of water catchment areas on the selected sections by means of modern geoinformation technologies. The article includes the approaches to the installation of local network monitoring points of the underground and surface water, which can be also applied to the estimation procedure of the environmental impact of both oil and gas deposits in general and separate oil and gas facilities.

2018-01-01T00:00:00Z Триснюк, В. М. Охарєв, В. О. Триснюк, Т. В. Сметанін, К. В. Голован, Ю. М. http://elar.nung.edu.ua/handle/123456789/7063 2019-03-29T01:00:16Z 2018-01-01T00:00:00Z

Title: Створення системи мобільного екологічного моніторингу Authors: Триснюк, В. М.; Охарєв, В. О.; Триснюк, Т. В.; Сметанін, К. В.; Голован, Ю. М. Abstract: Стаття присвячена створенню системи мобільного екологічного моніторингу та особливості побудови алгоритму з використанням аерокосмічних технологій. Запропоновано методику побудови зон екологічного ризику на основі методів ранжирування екологічних показників при багатокритеріальному оцінюванні екологічної безпеки екосистеми, що базується на використанні багатоспектральних характеристик космічного знімка. Запропонована методика визначення зон екологічного ризику на основі методів ранжирування екологічних показників з використанням одного з інструментів кластерного аналізу – методом аналізу ієрархій. Запропонований підхід доцільно використовувати при визначенні зон екологічного ризику, виборі напрямів екологічної реабілітації зруйнованих районів, побудови перспективних екологічно чистих і безпечних районів. Запропонована методика синтезу зони екологічного ризику на основі багатокритеріального вибору розглянута на прикладі визначення найбільш небезпечної зони після екологічного моніторингу. У статті пропонується науково-методичний апарат, що дозволяє визначати зони екологічного ризику безпосередньо за сукупністю екологічних показників згортання критеріїв в комплексний (скалярний) показник. Перспективами розвитку запропонованого підходу є його удосконалення з метою можливого врахування не стаціонарності і стохастичності розглянутих екосистем. Запропоновано оцінювати ризик загроз екологічної та природно-техногенної безпеки регіонів. В роботі отримано статистичні оцінки інтенсивності надзвичайних ситуацій і визначено ймовірності загрозливої екологічної ситуації та функції безпеки для розгляданої зони екологічного ризику. Розглянутий у статті підхід дозволить підвищити ефективність управлінських рішень по забезпеченню екологічної безпеки, знайти найкращий компроміс між суперечливими показниками якості функціонування системи, вибрати і обґрунтувати пріоритетні напрямки розвитку складних екосистем. У статті наведені необхідні науково-практичні рекомендації щодо застосування мобільної системи аерокосмічного екологічного моніторингу.; The article deals with the development of the mobile environmental monitoring system and the peculiarities of algorithm design using aerospace technologies. The authors have proposed the methodology for designing the ecological risk zones based on the ranking methods of ecological indexes with the multi-criteria environmental safety assessment of the ecosystem, based on the use of multispectral characteristics of the space image. The methodology for defining the ecological risk zones has been proposed, which is based on the ranking methods of ecological indexes using one of cluster analysis tools – the hierarchy analysis method. The proposed approach can be efficiently used to define the ecological risk zones, choose the ways of the ecological rehabilitation of damaged areas and construct the prospective ecologically clean and safe regions. The proposed methodology for synthesizing the ecological risk zone based on the multi-criteria selection has been studied on the example of defining the most dangerous zone after the environmental monitoring. The article proposes the research and methodological basis, which helps to define the ecological risk zones directly based on the set of ecological indexes and turning the criteria into the complex (scalar) index. The prospective to develop the proposed approach is to improve it so that it could take into account the instability and stochasticity of the ecosystems under consideration. The authors have proposed to assess the risk of threats to the ecological, natural and technogenic safety of the regions. The intensity of emergencies has been statistically estimated in the article. The probabilities of the threatening environmental situation and safety functions of the considered ecological risk zone have been defined. The approach, considered in this article, will help to improve the efficiency of managerial decisions on ensuring the environmental safety, to find the best compromise between the contradictory quality indexes of system operation, to select and substantiate the priority directions for the development of complex ecosystems. The article provides the necessary research and practical recommendations for applying the mobile system of aerospace environmental monitoring.

2018-01-01T00:00:00Z