Вплив вторинних змін на колекторські властивості глибокозанурених порід-колекторів Внутрішньої зони Передкарпатського прогину

Abstract

Проведено дослідження вторинних змін порожнинного простору глибокозанурених порід-колекторів Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. У результаті вивчення та аналіз кернового матеріалу з глибоких та надглибоких свердловин Внутрішньої зони Передкарпатського прогину встановлено, що формування зон постседиментаційного розущільнення порід та, відповідно, покращення фільтраційно-ємнісних властивостей піщано-алевритових колекторів з аномально високими значеннями їх пористості та проникності зумовлене розташуванням свердловин в районі активної тектонічної діяльності із широким розвитком диз’юнктивних порушень. А відповідне формування вторинного пустотного простору пов’язано з випереджуючим фронтом вуглекислоти, яка поступає в колектор по ослаблених (тріщинуватих) зонах. Доведено, що головними критеріями потенційного прогнозу вторинної пористості на великих глибинах є: присутність у розрізі окремих зон з підвищеною пористістю, проникністю та розущільненістю порід на загальному тлі закономірного погіршення колекторських властивостей з глибиною. Прогнозування та картування зон постседиментаційного розущільнення порід, як перспективних об’єктів пошуку скупчень нафти і газу на великих глибинах, необхідно проводити шляхом комплексування всього наявного геолого-геофізичного матеріалу із залученням даних мінерало-петрографічних, петрофізичних і гідрохімічних досліджень. При бурінні свердловин необхідно не допускати різкого зниження проти тиску на пласт, щоб запобігти незворотному закриттю тріщин, що і є причиною короткотривалих фонтанувань (по декілька тонн на добу) із надглибоких свердловин прогину при їх випробуванні.

The investigation of cavernous space secondary changes of deeply buried reservoirs of the Inner Zone of the Precarpathian foredeep has been carried out. As a result of studying and analysing core material, taken out from deep and ultradeep wells of the Inner Zone of the Carpathian foredeep, it has been determined that the formation of zones of postsedimental rocks unsolidation and, hence, the improvement of filtration and capacity properties of sandy aleurite reservoirs with abnormally high values of porosity and permeability, caused by wells position in the active tectonic area with wide development of disjunctive dislocations. Corresponding formation of secondary cavernous space is due to advanced front of carbon dioxide that enters the reservoir through fractured zones. It has been proved, that the main criteria of potential prediction of secondary porosity at great depths are the following: the presence in sections of individual zones with high porosity, permeability and uncosolidation of rock on the general background of natural deteriration of reservoir properties with the depth. The prediction and mapping of zones of postsedimental rock uncosolidation, as promising objects of oil and gas accumulations at great depths, should be conducted by the batching of all available geological and geophysical data involving mineral, petrographic, petrophysical and hydrochemical studies. In drilling it is necessary to prevent sharp decrease in back formation pressure in order to avoid the irreversible closure of cracks that leads to the short-term flowing of ultradeep wells (several tones a day), positioned in the depression.