Науково-методичні засади оцінки характеру насичення пластів і положення газонафтового контакту з використанням геоелектричної моделі присвердловинної зони (на прикладі нафтогазоконденсатних родовищ Західно-Сибірської нафогазоносної провінції)

Abstract

У дисертації висвітлюються актуальні питання визначення положення газонафтового і водонафтового контактів на “водоплавних” нафтогазоконденсатних покладах за результатами геофізичних досліджень у відкритому стовбурі свердловини. Такі поклади є об'єктами з дуже складними електричними властивостями присвердловинної зони і потребують підвищення інформативності комплексу методів ГДС. Теоретично обґрунтовано і доведено фактичними дослідженнями в свердловинах переваги методу ВІКІЗ для визначення параметрів геоелектричної моделі порід-колекторів, які виповнюють теригенні відклади юрського комплексу ЗСНГП. Методологічні властивості методу зумовлюють достовірнішу оцінку геоелектричних параметрів зони проникнення і дають можливість виявити облямовуючу зону. На базі геофізичної інформації під час дослідження розрізу свердловин та інформації по визначенню фізико-хімічних властивостей пластового флюїду, створено фізико-геологічну модель присвердловинної зони, яка характеризує залежність електричних параметрів присвердловинної зони від геологічних властивостей порід-колекторів з різним типом пластового флюїду. Свердловинні дослідження методом ВІКІЗ на Кинському і Харампурському нафтогазоконденсатних родовищах показують що зміна параметрів геоелектричного розрізу свердловини відбувається під час проходження свердловиною через ГНК і ВНК. Створена фізико-геологічна модель присвердловинної зони для «водоплавних» нафтогазоконденсатних покладів має можливість не тільки виділяти інтервал продуктивних колекторів, але і розділяти їх на нафтонасичені і газонасичені. Запропонована уніфікована схема використання порівняння газонасичених інтервалів, виділених за методом ВІКІЗ і способом ПНК, яка дає можливість визначити положення ГНК як на етапі оперативного висновку, так і на етапі побудови флюїдальної моделі покладу.

В диссертации освещаются актуальные вопросы определения положения газонефтяного и водонефтяного контактов на «водоплавающих» нефтегазоконденсатных залежах по результатам геофизических исследований в открытом стволе скважины. Такие залежи являются объектами с очень сложными электрическими свойствами прискважинной зоны и требуют повышения информативности комплекса методов ГИС. Теоретически обосновано и доказано на практических исследованиях преимущество метода ВИКИЗ при определении параметров геоэлектрической модели пород-коллекторов, которые составляют терригенные отложения юрского комплекса ЗСНГП. Методологические свойства метода обеспечивают более однозначную оценку геоэлектрических параметров зоны проникновения и дают возможность выявлять окаймляющую зону. На базе геофизической информации по исследованиям разрезов скважин и информации по определению физико-химических свойств пластового флюида, создано физикогеологическую модель прискважинной зоны, которая характеризует зависимость электрических параметров прискважинной зоны от геологических свойств пород-коллекторов с разным типом пластового флюида. Доказано, что в течении первых 5-10 часов после раскрытия разреза по электрическим параметрам техногенных неоднородностей с высоким уровнем достоверности можно определить тип насыщающего пластового флюида. Скважинные исследования методом ВИКИЗ на Кынском и Харампурском нефтегазоконденсатных месторождениях показывают, что изменение параметров геоэлектрического разреза скважины происходит при прохождении скважиной через ГНК и ВНК. Предложено унифицированную схему использования соответствия газонасыщенных интервалов, выделенных по методу ВИКИЗ и методике ПИК, которая дает возможность определять положение ПНК как на этапе оперативного заключения, так и на этапе построения флюидальной модели залежи.

The Theses illustrates relevant issues of gas-oil and oil-water contacts position location in bottom water-drive oil-gas condensate reservoirs, belonging to laminated deposits of Jurassic bedrock in West-Siberian petroleum province. Such deposits are objects with very complicated electrical properties of the well bore zone, abruptly changing with the deposit’s height. Investigation of deposits with multicomponent reservoir fluid composition requires implementation of new geophysical wells survey methods and increase of useful information volume, extractable from the carried out complex of geographical information system (GIS). As a result of the author’s investigations, a number of scientific conclusions were drawn, which represent great practical importance in the field of geophysical survey of oil and gas wells and geological simulation for deposit fluidic structures with multicomponent composition of reservoir fluid. Advantages of the VIKIZ method for surveying lamellar terrigenous deposits of West-Siberian petroleum province of Jurassic horizon have been theoretically validated and proved in practice. Based on geophysical information and the information on formation fluid property investigations, main points and directions for a physical and geological model were formulated. The model characterizes relation between the penetration zone parameters and geological properties of reservoirs with different types of fluids. A method was developed which allows locating the OWC based on the parameters of the penetration zone and the low-resistivity zone. This can be important information for of specification standard oil-water surface interpretation results. A physical and geological model was created which allows discriminating oil-saturated reservoirs in the pay zone from gas-saturated ones and determines OWC position in bottom water-drive oil and gas condensate reservoirs of West-Siberian petroleum province. A unified scheme for gas-saturated formation comparison usage was suggested. The intervals were distinguished based on the VIKIZ method and PNK technique, which allowed determining GOC position at the operative conclusion stage, as well as at the stage of fluidic model deposit creation.