Особливості виділення газонасичених товщ у тонкошаруватих відкладах Передкарпатського прогину за даними геофізичних досліджень

Abstract

У дисертаційній роботі вирішуються актуальні питання підвищення достовірності виділення порід-колекторів та визначення їх характеру насичення у тонкошаруватих, піщано-глинистих, літолого-стратиграфічних комплексах газоконденсатних родовищ, північно-західної частини Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. На підставі результатів досліджень, проведених у дисертаційній роботі, встановлено чинники, які впливають на достовірність виділення продуктивних порід-колекторів та фізичну характеристику полів, що їх відображають. Саме ці чинники в подальшому призводять до похибок у визначенні петрофізичних параметрів порід-колекторів. З метою підвищення достовірності виділення продуктивних порід-колекторів у складнопобудованих геологічних розрізах розроблено новий методологічних підхід до інтерпретації результатів геолого-геофізичних досліджень. Запропоновано використання статистичного аналізу, а саме асиметрії та ексцесу при інтерпретації даних акустичного каротажу. Даний підхід обґрунтований на прикладі газоконденсатних родовищ північно-західної частини Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Запропоновано методику виділення продуктивних горизонтів на основі оброблення даних імпульсного нейтрон-нейтронного каротажу з використанням методів математичної статистики.

В диссертационной работе решаются актуальные вопросы повышения достоверности выделения пород-коллекторов и определение их характера насыщения в тонкослойных, песчано-глинистых, литологостратиграфических комплексах газоконденсатных месторождений, северо-западной части Бильче-Волицкой зоны Предкарпатского прогиба. На основании результатов исследований, проведенных в диссертационной работе, установлены факторы, влияющие на достоверность выделения продуктивных пород-коллекторов и физическую характеристику полей, которые их отражают. Именно эти факторы в дальнейшем приводят к ошибкам в определении петрофизических параметров пород-коллекторов. Учитывая сложное геологическое строение северо-западной части Предкарпатского прогиба и с целью учета влияния неоднородности литолого-стратиграфического комплекса на последующие результаты интерпретации данных геолого-геофизических исследований, в работе рассчитан коэффициент среднего вертикального расчленения геологического объекта на примере Летнянского газоконденсатного месторождения. Современное состояние аппаратурного и методического обеспечения геофизических исследований позволяет все подсчетные параметры (эффективная мощность hеф, коэффициент пористости кп, коэффициент нафтогазонасичення, kнг) определять только в пластах и прослойках мощностью hеф - 1 м. С целью повышения достоверности выделения продуктивных пород-коллекторов в сложнопостроенных геологических разрезах разработан новый методологический подход к интерпретации результатов геолого-геофизических исследований. Предложено использование статистического анализа, а именно статистических центральных моментов высших порядков (асимметрия, эксцесс) при интерпретации данных акустического каротажа. Сравнение характера поведения кривой эксцесса с результатами промышленно-геофизических исследований показывает, что локальный минимум кривой совпадает с насыщенным интервалом разреза, а характер распределения скоростной неоднородности, что ми получаем за результатами АК, характеризирует данный интервал как водо- или газонасыщенный. Данный подход обоснован на примере тонкослойных разрезов газоконденсатных месторождений северо-западной части Бильче-Волицкой зоны Предкарпатского прогиба. Предложена методика выделения продуктивных горизонтов на основе обработки данных импульсного нейтрон-нейтронного каротажа с использованием методов математической статистики.

Thesis deals with solving the urgent issues of enhancing the reliability of the reservoir rocks allocation and determination of the nature of saturation in thin-bedded, sandy-clayey, lithologie and stratigraphie complexes of gas condensate fields in northwestern Bilche-Volytska zone of the Carpathian Fordeep. Based on the results of research conducted in the thesis, established were the factors that affect the accuracy of the allocation of productive reservoir rocks and the physical description of the fields that they represent. These factors subsequently lead to errors in determination of petrophysical parameters of reservoir rocks. In order to improve the reliability of the allocation of productive reservoir rocks in complex-built geological cross sections, a new methodological approach to the interpretation of the results of geological and geophysical studies was suggested. The use of statistical analysis, such as asymmetry and kurtosis in acoustic logging data interpretation was proposed. This approach is justified by the example of gas condensate fields in the northwestern Bilche-Volytska zone of the Carpathian Fordeep. The method of allocation of productive horizons is based on the data of processing pulsed neutron-neutron logging using the methods of mathematical statistics.