Обгрунтування інформативності спільного використання даних спектрометрії та гамма-гамма-густинного каротажу

Abstract

Розглядаються результати лабораторних і геолого-геофізичних методів дослідження порід-колекторів складного типу неогенових відкладів Летнянського газоконденсатного родовища. Обґрунтовуються можливості спільного використання результатів гамма-спектрометрії та гамма-гамма-густинного каротажу при вирішенні задач нафтогазової промисловості. Наводяться зв’язки об’ємної густини з вмістом природних радіоактивних елементів. У результаті обробки експериментальних лабораторних досліджень та даних геофізичних досліджень свердловин неогенових відкладів встановлено, що породи з максимальною гамма-активністю є найменш густинними, і навпаки. Показано доцільність використання даних гамма-спектрометрії при петрофізичній інтерпретації результатів гамма-гамма-густинного каротажу.

The results of laboratory and geological and geophysical methods of studying complicated container rocks of neogene deposits of the Letnianskyi gas-condensate field have been described. The possibility of sharing the results of gamma-spectrometry and gamma-gamma-density logging in solving the problems of the oil and gas industry has been substantiated. The relations between the volume density and contents of natural radioactive elements have been presented. As a result of processing of the experimental laboratory studies and data of geophysical researches of wells of the neogene deposits, it has been established that the rocks with the maximum gamma activity are the least dense, and vice versa. The practability of the use of gamma-spectrometry data in petrophysical interpretation of gammagamma- density logging results has been shown.