Визначення локальних змін підтримувальної екосистемної послуги ґрунтів територій нафтогазовидобутку

Abstract

Тимчасове вилучення земель із сільськогосподарського обігу для будівництва або капітального ремонту свердловин і прокладки трубопроводів по суті, є втручанням в природний ґрунтотворний процес, наслідком якого є зміни у виконанні екосистемних функцій ґрунту і, як наслідок, екосистемних послуг ґрунту. Стаття присвячена аналізу впливу виробничої діяльності та рекультивації ґрунтів на виконання ними підтримувальної екосистемної послуги. У якості індикаторів техногенної зміни було обрано такі показники: агрофізичні, фізико-хімічні, хімічні показники ґрунту, видовий склад, трофічна структура та стан індикаторних груп безхребетних (дощових черв’яків, черв’яків енхитреїд, личинок коваликів), чисельність мікроорганізмів основних еколого-функціональних і таксономічних груп (бактерій, що засвоюють органічний і мінеральний азот, актиноміцетів, мікроскопічних грибів, оліготрофних бактерій), ферментативна активність та токсичність ґрунтів. На кожній дослідній та фоновій ділянці було взято 4 проби ґрунту для обліку мезофауни (50×50×30 см). Таким чином, на кожній дослідній площі було обстежено 1 м² земельної ділянки. Підсумкову оцінку стану ґрунту в різних точках проведено з використанням інтегрального показника біологічного стану ґрунту (ІПБС). На основі дослідження агроекологічного стану ґрунту на території двох рекультивованих майданчиків нафтогазовидобувних свердловин в межах поширення сірого лісового ґрунту визначено локальні зміни підтримувальної екосистемної послуги. Встановлено, що загальною несприятливою властивістю фонових і рекультивованих ґрунтів є високі показники щільності. Несприятливі агрофізичні властивості зумовлюють диференціацію параметрів досліджуваних показників підтримувальної екосистемної послуги ґрунту. Доведено доцільність використання комплексу найбільш інформативних біологічних показників для оцінювання якості рекультивації і стану рекультивованих ґрунтів.

The temporary withdrawal of agricultural land for the construction or overhaul of wells and pipelines laying is, in essence, an interference with the natural soil-forming process, the result of which is a change in the implementation of the ecosystem functions of the soil and, consequently, ecosystem services of the soil. The article analyses the influence of industrial activity and soils reclamation on the implementation of the supporting ecosystem service of soil. Such indicators as agrophysical, physico-chemical, chemical indices of soil, species composition, trophic structure and the state of the indicator groups of the invertebrates (rainworms, enchitrides, larvae of elaterids), the number of the microorganisms of the main ecofunctional and taxonomic groups (bacteria that absorb organic and mineral nitrogen, actinomycetes, microscopic fungi, oligotrophic bacteria), enzymatic activity and soil toxicity were selected as indicators of anthropogenic change. Four soil samples were taken at each experimental and background site for the reckoning of mesofauna (50×50×30 cm). Thus, 1 m² of land was surveyed on each experimental area. The final evaluation of the soil condition at different points was carried out using the integral index of the biological state of the soil (IIBS). Following the research of the agro-ecological state of the soil on the territory of two rehabilitated sites of oil and gas production wells local changes in the supporting ecosystem service are defined within the spread of gray forest soil. It is established that the general unfavorable property of background and recultivated soils is high density indices. Unfavorable agrophysical properties determine the differentiation of the parameters of the analyzed indicators of the supporting ecosystem service of soil. The article proves the expediency of using the complex of the most informative biological indicators to assess the quality of reclamation and the state of reclaimed soils.