Вибір оптимальних рецептур бурових розчинів для розкриття нафтових пластів

Abstract

Метою дослідження є підвищення якості розкриття продуктивних нафтових пластів на основі використання оптимальних рецептур бурових розчинів з поверхнево-активними речовинами. Основні задачі досліджень: удосконалити методику вибору оптимальних рецептур бурових розчинів для розкриття продуктивних нафтових пластів; дослідити поверхневі властивості на границі розділу фаз фільтрат бурового розчину - флюїд; розробити оптимальні рецептури бурових розчинів для розкриття продуктивних нафтових пластів; оцінити ефективність запропонованих рецептур бурових розчинів у промислових умовах. Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є системи бурових розчинів для розкриття продуктивних нафтових пластів, а предметом дослідження -технологічні властивості бурових розчинів і поверхневі властивості на границі розділу фаз фільтрат бурового розчину - нафта. Методи дослідження. Рецептури бурових розчинів для розкриття продуктивних нафтових пластів вибрано із використанням моделі прийняття рішень з гнучким вибором критерію оптимальності. Базові моделі бурових розчинів побудовано з допомогою методів планування експериментів і регресійного аналізу їх результатів. Технологічні властивості бурових розчинів визначались за стандартними методиками. Реологічні властивості бурових розчинів та емульсій фільтрата з нафтою досліджувались за даними ротаційної віскозиметрії з урахуванням температурних умов в класі моделей Ньютона, Шведова - Бінгама, Оствальда, Гершеля - Балклі і Шульмана - Кессона. Поверхневі властивості на границі розділу фаз фільтрат бурового розчину - нафта вивчались з використанням приладів на основі сталагмометричного методу і методу обертової краплі. Наукова новизна одержаних результатів 1. Удосконалено модель вибору рецептури бурового розчину та обґрунтовано критерії оптимальності для якісного розкриття продуктивних нафтових пластів. 2. Уточнено механізм погіршення фільтраційних властивостей порід внаслідок можливого утворення емульсій виду фільтрат бурового розчину - нафта з проявом неньютонівських реологічних властивостей, що у поєднанні з поверхневими явищами на границі розділу фаз ускладнюють фільтраційні процеси і негативно впливають на дебіт свердловин.