Управління інвестиційно-інноваційними системами національної економіки: теорія, методологія та практика

Abstract

У роботі проаналізовано та узагальнено основні напрями еволюціонування менеджменту в умовах постіндустріальної економіки та обґрунтовано необхідність впровадження нових методологічних концепцій, форм та інструментів управління суспільними системами, у тому числі і їх інноваційною діяльністю, які повинні відповідати викликам ХХІ століття. Досліджено сучасні підходи що до тлумачення категорії “національна інноваційна система” і запропоновано авторську модель її архітектоніки у формі функціонально-структурної схеми. Розроблено методологічний підхід для ідентифікації інвестиційно-інноваційних систем (з сукупності інноваційноактивних суб’єктів господарювання) як ключових складових НІС та їх класифікації (за критерієм структури продукції, що виробляється такими інституціями).

The paper analyzes and summarizes the main directions of management evolu tion in the post-industrial economy and substantiates the need to introduce new meth odological concepts, forms and tools for managing social systems, including their inno vation activities, which should meet the challenges of the twenty-first century. Modern approaches to the interpretation of the category of “national innovation system” are studied and the author's model of its architectonics in the form of a functional and struc tural scheme is proposed. A methodological approach is developed for identifying in vestment and innovation systems (from the set of innovation-active business entities) as key components of the NIS and their classification (by the criterion of the structure of products produced by such institutions).