Методи оцінки екологічної небезпеки природно-технічних систем у районах нафтогазовидобування

Abstract

Ідея використання відстані від еталонного об'єкта як міри природно-техногенної небезпеки об'єктів реалізується в явному вигляді в моделі відстані. Як комплексний критерій екологічної небезпеки природно-технічних систем пропонується використовувати відстань між еталонним і порівнюваним варіантом в багатовимірному просторі їх часткових показників природно-техногенної небезпеки. Найбільш стійку оцінку, яка дозволяє порівнювати не лише різні варіанти, але й оптимізувати параметри, одержуємо, якщо як еталонну модель використовувати теоретично граничну (ідеальну) модель, що має одночасно всі найкращі показники. Специфіка нормування часткових показників, використана в даній роботі, полягає в забезпеченні умови повного зрівнювання абсолютних приростів комплексного критерію при рівних відносних змінах. Пропонуються варіанти визначення вагових коефіцієнтів часткових показників природно-техногенної небезпеки.

The idea of the using a distance from a standard object as a measure of natural-technogenic danger of objects is realized in the form of the model of distance. As a complex criterion of ecological danger of the natural-technical systems it is suggested to use the distance between the standard and compared version in multidimensional space of their partial indices of natural-technogenic danger. Well get the most regular assessment enabling to compare not only different versions but to optimize parameters if as a standard model we use theoretically ideal one which simultaneously possesses all best indices. The specific character of partial indices standardization which is used in this work, consists in providing the condition of complete equalization of absolute increases of complex criterion at equal relative changes. The versions of weighty of coefficients of natural-technogenic danger partial indices