Порівняльний розрахунок однопрогінних балкових переходів

Abstract

Подається порівняльний розрахунок за двома розрахунковими схемами для однопрогінного балкового переходу з двома консолями. Перша розрахункова схема, яка прийнята у сучасній літературі, являє собою балку на двох опорах з двома вільними консолями і навантажена розподіленим навантаженням по всій довжині. У другій розрахунковій схемі (більш точній) весь однопрогінний балковий перехід з двома консолями розглядається як рама, ригель якої по всій довжині навантажений розподіленим навантаженням. При цьому у місцях переходу ригеля у стійки прикладені сили під кутом 450 у напрямах зовнішнього боку рами, які є результатом дії тиску перекачуваного продукту. У роботі отримано формулу для визначення цих сил. Порівняння епюр згинальних моментів, одержаних для вказаних розрахункових схем, показало, що перша розрахункова схема дає занижене (приблизно на 11%) значення найбільшого за модулем згинального моменту у порівнянні з другою розрахунковою схемою. Оскільки перша розрахункова схема є більш простою для проведення розрахунків, то при користуванні нею з метою уникнення суттєвих неточностей при визначенні фактичних максимальних значень згинальних моментів рекомендовано найбільше значення згинального моменту множити на коефіцієнт nм = 1,11.

Рассматривается сравнительный расчет при использовании двух расчетных схем для однопролетного балочного перехода с двумя консолями. Первая расчетная схема, принятая в современной литературе, представляет собой балку на двух опорах с двумя свободными консолями, нагруженную распределенной нагрузкой по всей длине. Согласно другой расчетной схемы (более точной) весь однопролетный балочный переход с двумя консолями представлен рамой, ригель которой по всей длине нагружен распределенной загрузкой. При этом в местах переходов ригеля в стойки к последнему, приложены силы под углом 450 по направлению внешней стороны рамы, являющиеся результатом воздействия давления перекачиваемого по трубопроводу продукта. В работе получена формула для определения этих сил. Сравнение епюр изгибающих моментов, полученных для указанных расчетных схем, показало, что первая расчетная схема дает заниженные (примерно на 11%) значения наибольшего по модулю изгибающего момента по сравнению с другой расчетной схемой. Так как первая расчетная схема является более простой в расчете, то при ее использовании с целью избежания существенных неточностей при определении фактических максимальних значений изгибающих моментов рекомендуется наибольшее значение изгибающего момента умножать на коэфициент nм = 1,11.

The article deals with the comparative calculation when applying two schemes for a single-span girder transition with two consoles. The first scheme, established in modern literature, is a girder on two pillars with two free consoles with even load along its length. In the second scheme, more accurate, a single-span girder transition with two consoles is considered as a frame, a crossbar of which is loaded evenly along its length. At points where the crossbar moves to the bars, the force is applied at 45 degrees to the crossbar outside the frame. A formula for defining those forces has been obtained. The comparison of the bending moments, which are obtained for these schemes, showed that the first scheme gives a conservative value (approximately 11%) of the largest modulo of the bending moment as compared with the second scheme. As far as the first scheme is simpler for calculation, then it is recommended to multiply the largest value of the bending moment by the coefficient 1.11, in order to avoid substantial inaccuracies.