Green living roof simulation model review

Abstract

Integration of nature, live, organic materials, in the design of built areas and building structure is an architectural response to environmental problems of dense urban areas. At the site where green space is limited, greening the building envelope is the solution for the issues such as heat waves, flooding, and noise and air pollution. The benefits could be predicted only using accurate simulation model of this technology. The energy balance of green living roof was researched through models developed over the years by various authors. Most models have been developed and validated with data from extensive roofs and more than 50% of the models were validated using data from warm temperate climatic zones. Ability to determine the impact of green living roofs at different stages of their architectural design process is of most importance if the incorporation this technology is planned due to the impact on building and urban level.

Інтеграція природи, живих, органічних матеріалів, при проектуванні забудованих територій і будівельних конструкцій є архітектурною відповіддю на екологічні проблеми густонаселених міських територій. На місці, де обмежені зелені насадження, озеленення зовнішньої оболонки будівлі є вирішенням таких питань, як теплові хвилі, затоплення, шум і забруднення повітря. Переваги цієї технології можна передбачити лише за допомогою точної імітаційної моделі. Енергетичний баланс зеленого даху досліджено крізь призму моделей, розроблених різними авторами протягом багатьох років. Більшість моделей розроблено та підтверджено даними з екстенсивних дахів, і більш ніж 50% моделей перевірено з використанням даних з помірно-теплих кліматичних зон. Можливість визначення впливу зелених дахів на різних етапах їхнього архітектурного проектування має найбільше значення, якщо застосування цієї технології заплановано з урахуванням її впливу на будівлю і міський рівень. Лише п’ять з більш ніж двадцяти моделей було реалізовано у програмах моделювання енергоспоживання будівлі, таких як EnergyPlus, TRNSYS, ESP-r і MIT. Проте не всі з цих моделей зеленого даху є частиною офіційного випуску програмного забезпечення. Найбільші відмінності між моделями полягали у тому, як було розглянуто кожне явище тепло- і масообміну. Відсутність належного та простого у використанні моделювання енергоспоживання будівлі, що інтегрує моделі зеленого даху, ускладнює оцінку ефективності зеленого даху на ранніх етапах процесу проектування будівлі або оптимізацію проекту зеленого даху на цьому етапі та оцінку впливу на ISSN 2415–3184 Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування 110 будівлю на рівні міста. Підтвердження цих моделей відрізняються і не відповідають певному протоколу або стандарту. На жаль, у жодному дослідженні нема інформації про енергетичні дані цілої будівлі для оцінки впливу зелених дахів на енергоспоживання будівель, у жодному дослідженні не здійснено порівняння і не підтверджено більше ніж одну модель за один раз. Отже, важко оцінити, яка модель більш точна у контексті реальної енергетичної ефективності будівель.