Науково-практичні засади підвищення рівня екологічної безпеки Покутсько-Буковинських Карпат

Abstract

В дисертаційній роботі приведено результати наукових досліджень, направлених на обґрунтування науково-практичних засад екологічної безпеки гірської екосистеми Покутсько-Буковинських Карпат. В дисертації обґрунтовано методологічний підхід до визначення екологічного стану та рівня екологічної безпеки гірських територій. Цей підхід базується на екосистемному принципі та включає використання санітарно -екологічних показників як чутливих індикаторів змін навколишнього середовища під впливом антропогенного фактора. Як еталон використовувались території природно-заповідного фонду гірського регіону, де в силу природоохоронного статусу за десятки років сформувалися специфічні умови для розвитку екосистем. Запропоновано нові методичні підходи до очищення поверхневих вод та отримання брикетів із деревних відходів з метою підтримання сталого розвитку гірських екосистем. Розроблено нову концепцію екологічної безпеки для Покутсько -Буковинських Карпат із врахуванням екосистемного підходу, збереження та відтворення досліджуваних територій та екологізації господарської діяльності. Конкре тизовано складові концепції з виділенням стратегічних завдань та індикаторів реалізації запропонованої концепції. Структура сталого розвитку гірських територій включає єдиний комплекс природних, соціальних та техногенно-змінених підсистем та забезпечує екологічну безпеку регіону. Встановлено, що ступінь порушення процесів збалансованого розвитку гірської екосистеми Покутсько-Буковинських Карпат визначає рівень їх екологічної безпеки.

The dissertation presents the results of scientific researches aimed at substantiation of scientific and practical principles of increasing the level of ecological safety of the Pokutsko-Bukovynian Carpathians. A review of the literature (Section 1) revealed that mountain ecosystems of the Ukrainian Carpathians are characterized by rather low resistance to anthropogenic influence. Due to irrational forestry, ill-conceived construction of miniges, plowing and cropping of slopes, paving roads, grazing of animals, etc., mountain landscapes are destroyed, soil erosion is eroded, and periodic flood events occur. The second section of the dissertation substantiates the methodological approach to determining the ecological status and level of ecological safety of mountain areas. This approach is based on the use of sanitary and environmental indicators as sensitive indicators of environmental change under the influence of anthropogenic factor. The third section is devoted to the assessment of ecological challenges and ecological status of ecosystem components (water network, soil and atmospheric air) of Pokutsko-Bukovynian Carpathians. The fourth section is devoted to the development of technical solutions for improving the environmental safety of the Pokutsko -Bukovynian Carpathians. Technological and management measures to minimize environmental hazards have been proposed. The fifth section provides an analysis of regulatory support for environmental protection, the involvement of state structures and the public in shaping the ecological outlook and implementing projects aimed at building an ecological network in the Eastern Carpathian region.