Підвищення інформативності геофізичних досліджень для встановлення інтервалів обводнення газонасичених порід неогенових відкладів Більче-Волицької зони Передкарпаття

Abstract

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню та моделюванню методологічних способів використання інформації геофізичних досліджень складнопобудованих геологічних розрізів неогенової системи для виділення продуктивних порід-колекторів та запобігання його обводнення. У результаті огляду та аналізу наукових робіт і методик щодо оцінки характеру насичення порід-колекторів, визначення їхніх фільтраційноємнісних параметрів встановлено, що моделі багатомірних взаємозв’язків здебільшого характерні для чітко виражених геологічних умов та мономіктової матриці гірських порід і тільки в окремих випадках встановлються та використовуються для поліміктової будови матриці породи-колектора. Для достовірного обґрунтування перспектив відкритих газових родовищ є досить актуальним завданням удосконалення типових комплексів геофізичних досліджень, створення петрофізичних моделей для конкретних літолого-стратиграфічних товщ. За результатами комплексних експериментальних досліджень керну відібраного із неогенових відкладів, встановлено складну мінералогічну будову їхньої матриці та виявлено основні породоутворюючі мінерали, що визначають геофізичні та фізичні параметри і впливають на фільтраційноємнісні властивості гірських порід. Наявність у газонасичених породах колекторах акцесорних мінералів та значної заглинизованості зумовлює високу радіоактивність і знижує інформативність електричних, а також нейтронних методів у процесі визначення коефіцієнта газонасичення. Аналіз та узагальнення результатів геолого-геофізичних досліджень свердловин, а також експериментальних вимірювань колекторських параметрів на керновому матеріалі, дозволили виділити в геологічному розрізі Хідновицького родовища дві групи порід, з якими прогнозуються основні поклади газу. За результатами аналізу розподілу фільтраційно-ємнісних параметрів та карбонатності для чистих пісковиків і пісковиків із глинисто-карбонатним цементом встановлено значну диференціацію коефіцієнта проникності породи, зумовлену карбонатністю і пористістю. Такі властивості колектора фільтрувати газ свідчать про наявність впливу на коефіцієнт проникності властивостей порового простору.

The dissertation is devoted to the improvement and modeling methodological methods for the use of information from geophysical researches of complicated geological cross-sections Neogene system with the purpose of allocation productive reservoir rocks and prevention of their flooding. As a result of the review and analysis of scientific works and methods, as to the assessments of the saturation nature at rock-collectors, the definition of their filtration-capacity parameters, it has been established that models of multidimensional interconnections are, in most cases, characteristic of clearly expressed geological conditions and a monometric matrix of rocks and only in separate cases are installed and used for the polymics matrix of reservoir rocks. For a reliable substantiation of the prospects at open gas fields, the actual task of improving the typical complexes of geophysical research, the creation of petrophysical models for specific lithologic-stratigraphic strata is quite relevant. Based on the results of complex experimental studies of the core selected from the Neogene deposits, a complex mineralogical structure of their matrix has been established and the main rock forming minerals have been identified which determine the geophysical and physical parameters and influence the filtrationcapacitive properties of rocks. The presence in gas-saturated reservoir rocks accessory minerals and significant absorption, causes high radioactivity and reduces the informality of electrical, as well as neutron methods in the process of determining the gas saturation coefficient.